Підготував учитель історії й правознавства Нартов Г.А.
Ідея об'єднаної Європи не нова. У певному розумінні така єдність існувала в часи Римської держави, потім — при Карлі Великому, а пізніше — при Наполеоні Бонапарті. У всіх цих випадках єдність була забезпечена застосуванням сили й захопленням територій. Але після Другої світової війни визріло розуміння об'єднання, заснованого на співробітництві та взаємній повазі народів Європи. Нині таке об'єднання народів та держав Європи уособлює ЄС.
ЄС є економічною та політичною організацією держав Європи. Створення ЄС — не день народження, коли точність дати не викликає сумніву. Нинішній ЄС — це результат п'ятдесятирічної інтеграційної діяльності в Європі. Будівництво Європи без кордонів почалося тоді, коли у 1951 році шість держав підписали в Парижі угоду про заснування Європейського об'єднання вугілля й сталі (Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина та Франція), продовжується сьогодні й триватиме ще не одне десятиліття.
Найважливішими віхами на цьому шляху були:
1951 рік: заснування Європейського об'єднання вугілля й сталі.
1957 рік: створення Європейського економічного співтовариства, заснування Європейського товариства з атомної енергії.
1967 рік: об'єднання Європейського економічного співтовариства, Європейського об'єднання вугілля й сталі та Євро-атому й утворення Європейського співтовариства.
1973 рік: приєднання до Європейського співтовариства Великобританії, Данії та Ірландії.
1981 рік: приєднання до Європейського співтовариства Греції.
1986 рік: частиною Європейського співтовариства стали Іспанія та Португалія.
1990 рік: розширення Європейського співтовариства в результаті возз'єднання Західної і Східної Німеччини.
1992 рік: завдяки спільним зусиллям, спрямованими на подальше укріплення економічних і політичних зв'язків між країнами Європейського співтовариства з'являється ЄС. (Маастрихтський договір).
2003 рік: ЄС завершив переговори з 10 країнами-кандидатами (Чехія, Словаччина, Польща, Угорщина, Словенія, Мальта, Литва, Латвія, Естонія, Кіпр) про їх вступ до Євросоюзу.
ЄС базується на принципах свободи, демократії, поваги до прав і основних свобод людини, а також верховенства права; ці принципи є спільні для всіх країн-членів. На думку Дж. Сороса, Європейський союз найповніше втілює концепцію відкритого суспільства, адже йому притаманна така риса: усі складові нації становлять меншість ЄС, Союз поважає різноманіття культур і традицій європейських народів.
Відкрита економіка, раціональне використання робочої сили та розумна організація виробництва сприяють досягненню таких найважливіших цілей ЄС: збереження миру між країнами, які раніше воювали; створення міцного союзу народів Європи; «підтягування» рівнів економічного розвитку домаксимально високих показників; збереження та примноження загального добробуту.
ЄС зобов'язується: забезпечити громадянам ЄС високий рівень охорони з питань свобод, безпеки та юстиції; запобігати расизму й ксенофобії, а також боротися з цими явищами; запобігати організованій злочинності та боротися з нею; боротися з тероризмом, торгівлею людьми, торгівлею наркотиками, торгівлею зброєю, зі зловживаннями та корупцією.
Організаційна структура ЄС побудована за принципом поділу законодавчої, виконавчої та судової функцій. До основних органів ЄС належать:
З цими інституціями співпрацюють ще п’ять важливих органів:
Європейський економічний та соціальний комітет (представляє думку громадських організацій з економічних і соціальних питань);
Комітет регіонів (представляє думку регіональної та місцевої влади);
Європейський центральний банк (відповідає за монетарну політику та здійснює управління грошовою одиницею ЄС – євро);
Європейський Омбудсман (уповноважений з прав людини) (розглядає скарги громадян щодо неналежного функціонування певної установи чи органу ЄС);
Європейський інвестиційний банк (сприяє досягненню цілей ЄС через фінансування інвестиційних проектів)
Всеукраїнський відкритий урок «Європа починається з тебе»
Для вступу в Союз країни-кандидати повинні виконати «Копенгагенські критерії». Ці критерії можна поділити на:
політичні критерії:повага до прав людини та охорона прав національних меншин у країні-кандидаті, стабільність установ, які гарантують демократію, громадянське суспільство, легітимна влада;
економічні критерії: конкурентоспроможна ринкова економіка, яка забезпечує добробут та належний стандарт життя;
правові критерії:спроможність прийняти правовий доробок Співтовариств та взяти на себе зобов'язання, що випливають із членства.
Подумайте та висловіть свої міркування: Чому країни ЄС висувають такі критерії перед країнами-кандидатами? Чи може Україна вже сьогодні претендувати на вступ до ЄС?
Країна-кандидат подає до Ради ЄС заявку про членство. Формальні переговори веде головуюча в Раді ЄС у даному півріччі країна. Після завершення переговорів проект договору передається Раді та Європейському парламенту для затвердження. Після цього країни-члени та країна-кандидат підписують і ратифікують договір. Тоді країна-кандидат стає повноправним членом ЄС.
Завданням переговорів є зміцнення кандидата, аби він якнайлегше міг виконувати обов'язки та користуватися привілеями, які виникають із членства в ЄС. Упровадження стандартів ЄС може бути тісно пов'язане з великим фінансовим навантаженням. Тому деяким кандидатам вдається домогтися поетапного впровадження цих стандартів упродовж перехідного етапу. Поняття «перехідний етап» означає «етап, під час якого новий член ЄС тимчасово не набуває обов'язків із деяких елементів законодавства ЄС».
Україна прагне набути повноправного членства в ЄС.
Щоб досягти цієї мети, потрібно зміцнити демократичні засади українського суспільства (адже країни Заходу прагнуть спілкуватися лише з демократичною Україною), привести українське законодавство у відповідність з вимогами й стандартами ЄС (необхідно адаптувати понад 40 тис правових норм!), наблизити показники соціально-економічного розвитку країни та рівень життя населення до європейських стандартів, досягти справжньої демократизації суспільства...
Мета інтеграції до ЄС збігається з внутрішньополітичними пріоритетами розвитку нашої держави, а саме — соціально-економічна реформа, зміцнення інститутів демократії, побудова правової держави європейського зразка.
На сьогодні Україна розвиває з ЄС співробітництво, яке з огляду на наш потенціал та досвід співробітництва з НАТО має найбільші перспективи саме у сфері безпеки. Адже, по-перше, Україна у сфері безпеки може бути не лише споживачем, а й реальним вкладником — у галузі стратегічних транспортних перевезень, використання космосу, розвідки, миротворчої участі, правоохоронної діяльності, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій тощо; по-друге, в напрямі вступу до ЄС Україна може рухатися як через безпосереднє співробітництво із Союзом, так і використовуючи наявні можливості співпраці з НАТО. Статус України як держави, що має особливі стосунки з НАТО, відкриває реальні перспективи для наближення до стартової позиції, з якої вона могла б розглядатися як потенційний член ЄС.
Але цей шанс ми реалізуємо лише в тому разі, якщо пам'ятатимемо про відповідальність у власному домі — про необхідність утвердження прав людини, зміцнення демократії і ринкової економіки.
Отже... Українська держава стала повноправною учасницею Організації з безпеки й співробітництва в Європі (ОБСЄ), підписала документи про співробітництво та партнерство з ЄС і НАТО. Багато зусиль докладається, щоб бути повноправним членом такої впливової міжнародної європейської інституції, як Рада Європи.
Перевірте себе:
Що таке ЄС?
Які договори лежали в основі створення ЄС?
Назвіть керівні органи ЄС.
Охарактеризуйте основні функції Європейського парламенту. У чому саме ви вбачаєте подібні й відмінні риси законопроектної роботи в українському та Європейському парламентах?
Яким є ваше бачення перспектив вступу України до ЄС?
Розкрийте основну думку одного з висловлювань, яке вам найбільше сподобалось:
Може бути тільки одна Європа — континент, де нині проживає більш ніж 800 мільйонів людей... в основу якої покладені спільні цінності.
Швіммер, Генеральний
секретар Ради Європи
Європу не буде створено в одну мить і за єдиним планом. її буде збудовано шляхом конкретних досягнень, які спочатку де-факто створять солідарність.
«Декларація Шумана»,
Париж 9 травня 1950 р.
Справжнє міжнародне співробітництво європейських народів можливе лише при тій умові, що кожна з цих націй повністю розпоряджається у себе вдома.
Ф. Енгельс, класик марксизму, XIXст.
Люди в ЄС часом навіть не усвідомлюють, що вони забули про війни між собою.
Й. Брунетті, посол
Італії в Україні з 2000 р.
Розширений Союз не буде державою, але стане юридичною особою, матиме численні повноваження й відіграватиме важливу роль на міжнародній арені.
